Чим  особливим ознаменувався останній тиждень осені? Яскравим жовто-багряним листям на деревах, дощовими ріками під ногами сонних студентів, чи може прохолодними туманними вечорами? А може... може тією енергією, налаштованістю і позитивом, які вирували під час тренінгу? Це, безперечно, так!

Нашій, 38 групі, пощастило потрапити під надійне крило Куліша Віктора Івановича, котрий присвятив цілий тиждень на розвиток наших комунікативних здібностей, особистісних характеристик, мотиваційних аспектів і, звичайно ж, групової згуртованості.

Ви колись бачили щасливими студентів, котрі б із задоволенням прокидалися о 6 годині ранку? Ні?! Тоді Вам точно не випала нагода зустріти студентів 38 групи, які бадьорим кроком прямували на тренінг для розвитку комунікативних якостей. Кожного нового дня нас чекали десятки цікавих вправ, які хоч на перший погляд і були розважального характеру, несли у собі глибокий сенс. Вони змушували нас радіти, сумувати, дивуватися, захоплюватися, надихатися. Кожна з них була не схожою на попередню і викликала серед нас цікавість і справжній ажіотаж.

Дуже сподобалися групі вправи на зразок «Вільне падіння», «Маршрутка», «Зіпсований телефон», «Шпигун» та багато інших. Були серед них як активні, так і більш спокійні. Але одне об’єднувало їх: цікавий зміст і повчальний характер. Тут ми вперше відчули, що означають поняття «групова динаміка» і «вихід із зони комфорту». Ми стали справжнім колективом, який тепер має спільні «фішки», не боїться відкритися перед іншими, із впевненістю може сказати, що добре знає своїх одногрупників. Хоч тренінг і згуртував нас, та жодна індивідуальність не залишилася без уваги Віктора Івановича, котрий допоміг нам зрозуміти ким ми є, ким хочемо бути і як цього досягти.

Звичайно, всі ми взяли для себе із тренінгу щось своє: хтось став впевненішим, хтось поборов свої комплекси, хтось зізнався у своїх недоліках. Але одне можна стверджувати точно: з занять ми повернулися зовсім іншими людьми: сильними, винахідливими, зарядженими позитивною енергетикою.  Ми дуже вдячні нашому університету, а особливо, Кулішу Віктору Івановичу за ті неоціненні знання, ті позитивні емоції і той серйозний досвід, які ми будемо нести, неначе скарб, усе життя!

Повідомлення підготувала студентка ІІІ курсу Анастасія Романча

Інформацію надано факультетом педагогіки та психології