adultload.ws

Марта Савчин
(студент, 2 курс, Педагогічний інститут)
ДВНЗ “Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника”
м.Івано-Франківськ
кандидат педагогічних наук,
доцент кафедри теорії та методики початкової освіти,
Любомира Ілійчук

Постановка проблеми.Глобальні проблеми сучасності, що несуть загрозу для життя і людської цивілізації, викликали необхідність екологічної освіти і виховання підростаючого покоління, покликаних реалізувати ідеї екологічноінформаційного суспільства. Пошук шляхів гармонійної взаємодії суспільства і природи призводить до інтенсивного процесу екологізації загальної культури людства, і як наслідок, – до формування теорії і практики виховання екологічно грамотної особистості.

Отріщенко В.
(магістрант, 5 курс, психолого-педагогічний факультет)
Криворізький педагогічний інститут, державний вищий навчальний заклад, «Криворізький національний університет», м. Кривий Ріг
старший викладач, к.б.н., Лисогор Л.П.

Постановка проблеми. Розвиток людства нерозривно пов’язаний з еволюційним розвитком природи. Зміни, що відбуваються у навколишньому природному середовищі на сьогодні створюють реальну загрозу для існування майбутніх поколінь. Досить гостро постає проблема взаємодії «людина – природа», вирішення якої цілком залежить від кожної людини, від її усвідомленого розуміння, що природа – це невичерпне джерело життя.

Юлія Матвеєва
(студентка III курсу факультету іноземних мов)
Прикарпатський національний університет
імені Василя Стефаника
м. Івано-Франківськ
Науковий керівник: д.п.н., проф. Будник О.Б.

Постановка проблеми. З давніх-давен у народі високо цінувався розум людини, її освіченість та інтелект. Зрозуміло, що сьогодні, у епоху швидкоплинності інформації, змін та інновацій, розвитку науки та техніки, посиленням інтелектуалізації праці, проблема плекання інтелекту особистості залишається актуальною. На часі – потреба у компетентних, освічених, високо професіональних особистостях, здатних творити, креативно мислити, по-новому підходити до відкриттів. Так, в освітньому просторі України відбуваються кардинальні зміни, зумовлені процесом реформування школи, відповідно до Закону «Про загальну середню освіту», Концепції загальної середньої освіти, Державного стандарту загальної середньої освіти. Одним із основних завдань, накреслених Концепцією шкільного виховання в Україні та іншими нормативними документами є формування всебічно розвиненої особистості, культивування знань, пробудження інтересу й прагнення до навчання та інших видів праці, розвиток розумових здібностей і підготовка до успішного навчання у школі.

Яна Любченко
(студентка 5 курсу факультету педагогіки та психології)
Кіровоградський державний педагогічний університет
імені Володимира Винниченка, м. Кіровоград
Науковий керівник к.пед.н., проф. Тетяна Довга

Любов до своєї Батьківщини – одна з найважливіших рис всебічно розвиненої особистості. Тому ми повинні забезпечити, щоб діти прагнули знати більше про свій рідний край, відчувати гордість за нього, підтримувати взаємозв’язок з поколіннями та народом і прагнути до розвитку своєї Батьківщини. А, особливо, якщо наші молоді громадяни будуть прагнути до вдосконалення свого майбутнього, тоді і наша держава почне процвітати. У зв’язку з цим набуває актуальності проблема патріотичного виховання засобами природи.

Метою даної статті є вивчення шляхів удосконалення патріотичного виховання засобами природи на основі досвіду В.О. Сухомлинського та впровадження їх у сучасних аспектах початкової школи.

Коломійченко Антоніна
(студентка 31 групи факультету педагогіки та психології
Кіровоградський державний педагогічний університет
імені Володимира Винниченка)
Науковий керівник – д. п. н., професор О. М. Ткаченко

Постановка проблеми у загальному вигляді. У час глобальних перетворень, появи нових соціально-економічних відносин, інтеграції у світовий освітній простір одним із найактуальніших завдань сучасного суспільства є формування і розвиток творчої активності особистості. Якщо поміркувати, для чого потрібна творчість, то відповідь буде очевидною. По-перше, творчість – це засіб власного духовного розвитку особистості, це можливість робити кожен день життя цікавим і неповторним. По-друге, творчість – це рушій прогресу. Творчий розвиток школярів виявиться запорукою розв’язання кількох соціальних проблем одночасно – починаючи від культурного і технічного зростання нації і завершуючи соціальною сферою (боротьбою з наркоманією, алкоголізмом тощо).

АНАСТАСІЯ ІЗМАЙЛОВА
(студентка 5 курсу факультету педагогіки та психології)
Кіровоградський державний педагогічний
університет імені Володимира Винниченка
Кіровоград
Науковий керівник – кандидат педагогічних наук, доцент Тетяна Прибора

У наш час проблема взаємодії людини і природи є однією з гострих наукових проблем світового співтовариства. Виробнича діяльність людського суспільства спричинила глибоку екологічну кризу, яка загрожує знищити людство, якщо воно не змінить свого ставлення до природи та не вживатиме необхідних практичних і законодавчих заходів для збереження навколишнього середовища [6, 5].

Гострота сучасної екологічної ситуації в Україні і в усьому світі, зокрема, породжує безліч проблем: одна з них – екологічне виховання молодшого покоління, здатного гармонійно співіснувати з природою, раціонально використовувати та відтворювати її багатства, психологічно готового оберігати природу [4, 59].

ЮЛІЯ ЗАГРІЙЧУК
(студентка 5 курсу факультету педагогіки та психології)
Кіровоградський державний педагогічний
університет імені Володимира Винниченка
Кіровоград
Науковий керівник – кандидат педагогічних наук, доцент Тетяна Прибора

Головним обов’язком учителів і вихователів у контексті проблеми морального виховання є утвердження у школярів принципів загальнолюдської моралі; виховання в них поваги до батьків, старших за віком, до народних традицій та звичаїв, національних і культурних цінностей України, її державного й соціального устрою; підготовка їх до свідомого життя в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди тощо. Але в сучасній школі серед дітей чимала кількість із досить стійкими негативними й нездоровими нахилами, що віднаходять своє проявлення у різних негативних вчинках та діях, зокрема в явно умисних порушеннях норм та правил поведінки, в ігноруванні обов’язкових вимог вчителя тощо. Провідне місце у педагогічній спадщині В. Сухомлинського займає ідея гуманізму, людяності та доброзичливості. Про моральну досконалість педагог говорив як про складову всебічно розвиненої особисті.

Жеребко Юлія, Єрьоміна Тетяна
(студенти третього курсу Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв)
Бердянський державний педагогічний університет,
м. Бердянськ
Науковий керівник – кандидат педагогічних наук,
доцент кафедри педагогіки БДПУ Л. Ярощук

Постановка проблеми в загальному вигляді та їх зв’язок із важливими практичними завданнями. Важливу роль у розвитку дітей відіграють казки. Вони розвивають фантазію, правильне мовлення, внутрішній світ дитини, творчий потенціал, мають багатогранне виховне значення. Читання казок – це не тільки приємне проведення часу, а й набуття життєвих навичок, наприклад, усвідомлення того, що добро завжди переможе зло.

Віта Бутенко
(аспірант, І курс)
Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, м. Суми
К. пед. н., доцент кафедри дошкільної та початої освіти Світлана Кондратюк

Постановка проблеми. Протягом останніх десятиліть проблема здоров’я підростаючого покоління набула особливої актуальності, трансформувавшись у глобальну проблему існування цивілізації в окресленому часопросторі. Майбутнє кожної країни залежить від усвідомлення вагомості цієї цінності, від конкретних зусиль, спрямованих на піклування про здоров’я дітей, створення сприятливих умов для їх повноцінного розвитку та щасливого зростання. Тому одним з пріоритетних напрямів державної політики є проблема збереження здоров’я підростаючого покоління. Для її розв’язання необхідно створювати відповідні умови, забезпечувати органічне поєднання навчально-виховного та оздоровчого процесів. У зв’язку з цим є надзвичайно актуальним та своєчасним звернення до науково-практичної спадщини Василя Олександровича Сухомлинського, педагогічні, публіцистичні та літературні праці якого, збагатили здоров’язбережувальну педагогіку України новими положеннями і думками.

Марія Барбулат
(студентка 2 курсу факультету педагогіки та психології)
Кіровоградський державний педагогічний університет
імені Володимира Винниченка, м. Кіровоград
Науковий керівник к.пед.н., проф. Тетяна Довга

Щороку наприкінці вересня прогресивна педагогічна громадськість відзначає річницю з Дня народження видатного українця, відомого світу педагога  –Василя Олександровича Сухомлинського. Відійшли в минуле роки, коли директор Павлиської середньої школи радо зустрічав на шкільному порозі кожного свого учня. Цей директор – педагог-гуманіст, світоч вітчизняної педагогічної науки. Праці Василя Олександровича Сухомлинського відомі не лише в Україні, а й далеко за її межами,. його досвід вивчається в багатьох країнах світу. Сучасним директорам шкіл, безумовно, є що запозичити у видатного педагога, його практичні напрацювання є настільними для вихователів. Вчителям також є чого навчитися з його творів, вони дають можливість відчути тонкощі дитячої душі, свідчать про  важливість збереження і примноження життєвих сил дитини.